Повноліття Слобожанських читань
У Харкові закінчила свою роботу (23-30 квітня 2014р.) чергова Міжнародна наукова конференція «Вісімнадцяті Слобожанські читання», присвячена 140-річчю з дня народження М.К. Реріха - видатного художника, мандрівника, історика і археолога, філософа і громадського діяча, творця першого в історії міжнародного Договору про захист культурних цінностей - Пакту Реріха. Вісімнадцятий рік «Слобожанських читань» став, воістину, роком їх повноліття, так як в роботі конференції вперше взяли участь громадські та культурні діячі не тільки України і Росії, але й країн Євросоюзу з Австрії, Німеччини та Латвії.
Організатори конференції: Департамент культури і туризму Харківської обласної адміністрації; Харківське обласне об'єднання «Культурний Центр імені М.К. Реріха; Науково-дослідний інститут з вивчення пам'яток культури; Харківський художній музей; Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини; Харківська обласна організація Українського товариства охорони пам'яток історії та культури; Етнографічний музей імені Гната Хоткевича «Слобожанські скарби»; Харківське дворянське зібрання.
«Вісімнадцяті Слобожанські читання» традиційно відкрила директор Харківського Художнього музею, заслужений працівник культури Валентина Василівна Мизгіна в актовому залі Харківського художнього музею. Конференція щорічно проводиться в рамках Міжнародного дня пам'яток та історичних місць і Дня пам'яток історії та культури. Цього року шість днів конференція проходила під Прапором Миру - символом першого в світі Договору про захист культурних цінностей (Пакту Реріха). У просуванні ідеї підписання Пакту брали участь видні культурні, політичні та релігійні діячі ХХ століття, серед яких письменники Метерлінг і Бернард Шоу, правитель Болгарії та президент США. Підписання Пакту відбулося в 1935 році в Білому Домі, у Вашингтоні, у присутності Президента Ф. Рузвельта 21 країною Американського континенту. Президент Америки сказав слова, які стали пророчими: «Пропонуючи цей Пакт для підписання народам усього світу, ми прагнемо до всесвітнього застосуванню одного з найважливіших принципів збереження сучасної цивілізації. Цей договір містить в собі духовне значення значно глибше, ніж виражено в самому тексті».
Думки про духовне значення Пакту Реріха і його актуальності в сучасному світі розділяє і Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, яке займається захистом культурних цінностей Україні. Про це сказано в привітанні конференції, підписаному його Президентом - видатним культурним і громадським діячем України, академіком НАН України Петром Петровичем Толочко, яке привезла і зачитала завідуюча виставковою діяльністю (УТОПІК) - Людмила Мазур. (Толочко Петро Петрович - археолог, історик, професор, академік НАН України, іностраний член Російської академії наук, директор Інституту археології НАН України, народний депутат України III і IV скликань, член Академії Європи та Міжнародної спілки слов'янської археології, член - кореспондент Центрального Німецького інституту археологіі, дворазовий лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, голова Українського товариства охорони пам'яток історії та культури).
Вперше в роботі конференції взяла участь міжнародна громадська організація, яка дбайливо зберігає і популяризує спадщину родини Реріхів - Міжнародний Центр Реріхів (МЦР). (МЦР - асоційований член Міжнародної організації національних трастів, колективний член Міжнародної Ради Музеїв (ІКОМ), член Всеєвропейської федерації з культурної спадщини «ЄВРОПА-НОСТРА»). Учасникам конференції був показаний відео-сюжет про Міжнародний Центр Реріхів, що розповідає про створення ентузіаст- тами і без копійки державних коштів унікального громад- ського Музею имені М.К. Реріха. У привітанні до конфе- ренції, підписаному Генеральним дирек- тором Міжнародного Центру-Музею імені М.К. Реріха, першим віце-президентом МЦР, академіком РАПН і РАКЦ, заслуженим діячем мистецтв РФ Людмилою Василівною Шапошникової сказано:
«У наш непростий час першочерговим завданням всього людського співтовариства є справа збереження та захисту культурних скарбів. Тому так важлива Ваша конференція, що об'єднує всіх тих, для кого вивчення, популяризація та дбайливе збереження культурної спадщини, стало справою всього життя.
М.К. Реріх вважав, що саме Культура і нерозривно пов'язана з нею краса є основною підвалиною еволюції. «Из древних прекрасных камней сложим ступени грядущего», - писав Микола Костянтинович.
Бажаємо учасникам конференції плідної роботи та творчих успіхів у благородній роботі по збереженню культурної спадщини минулого для творення славного майбутнього України».
З цікавістю присутніми була сприйнята і відеодоповідь Л.В. Шапошніковой «Метаісторичний сенс Пакту Реріха», в якому автор розкрила глибинне значення Пакту для еволюційного розвитку людства.
Вперше на Слобожанських читаннях виступили представники з країн-учасниць Євросоюзу. Так Галина Шнайдер, голова реріхівського товариства, з німецького міста Ремшайд, у своєму онлайн - виступі сказала: «Культурна спадщина - це універсальний засіб у справі об'єднання народів, через діалог культур народи краще розуміють один одного. Величезну увагу всім нам слід приділяти пробудженню громадськості, піднімати рівень усвідомлення ролі культурної спадщини. Це зробить можливим вирішувати всі питання взаємовідносин, політичні питання, виходячи за рамки національних і мовних кордонів, вирішувати їх, дивлячись в майбутнє, і знаходити шляхи, що об'єднують людей і нейтралізують всякі конфлікти і ворожнечу. ≤ ≥ "... Ми втомилися від руйнувань і взаємного нерозуміння. Лише Культура, лише всеузагальнююче поняття Краси і Знання можуть повернути нам людську мову," - писав М.К.Рерих».
А у виступі Лейлі Штробль - юриста зі столиці Австрії - Відня і Президента Австрійського товариства Реріхів, були висловлені думки про те, що: «Сьогодні в багатьох державах вважається¸ що гідний рівень життя народу і економічне процвітання країни - є пріоритетними напрямами розвитку. Культурі залишають одне з останніх місць як чогось, що не має принципового значення. При цьому геть забувається, що "не хлібом єдиним живе людина" і без культурного розвитку, без творчої реалізації і досягнення нових горизонтів у громадянському суспільстві жодна держава не зможе впоратися з поточними проблемами. Великі люди розуміли необхідність створення умов в рамках яких був можливий перехід до взаємин, де є всі можливості для творчої реалізації як для кожного індивіда окремо, так і суспільства в цілому. Можливо тому існує фонд Альфреда Нобеля, який підтримує творчу інтелігенцію всіх країн світу, яка задає найперспективніші імпульси в загальній культурі людства».
Екс-директор пам'ятника архітектури 13-го століття Церква Св. Петра в Ризі (1973-2012р.р.), Член Міжнародної асоціації письменників і публіцистів (МАПП), член Виконкому Міжнародної Ліги Захисту Культури, Голова Латвійського Відділення МЦР, поет - Маріанна Озоліня у своєму привітанні звернула увагу присутніх на те, що мрії людства про краще життя можуть реалізуватися лише з усвідомленням значення культури, як «головної умови перетворення життя ...» і навела слова М.К. Реріха: «Якщо вас запитають, в якій країні ви хотіли б жити і про якій майбутній державний устрій ви мрієте? З гідністю ви можете відповісти: «Ми хотіли б жити в країні великої Культури». Країна великої Культури буде вашим благородним девізом: ви будете знати, що в цій країні буде мир, який буває там, де шановані істинна Краса і Знання». Микола Реріх неодноразово писав про те, що всі кризи, які доводиться вирішувати людству походять від одного - культурної кризи. На глибоке переконання Миколи Реріха: «Там, де культура, там і Мир». В даний час людство, опинившись в безвиході економічних, політичних, соціальних, національних і релігійних криз і, не знаходячи з них виходу звичними способами, знову звернуло свою увагу на Пакт Реріха. Так, 2 квітня 2012 року в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі відбулося урочисте відкриття Міжнародного виставкового проекту «Пакт Реріха. Історія та сучасність», організованого Постійними представниками Російської Федерації та Індії при ЮНЕСКО спільно з Міжнародним Центром Реріхів, за підтримки Міністерства культури Російської Федерації та ЮНЕСКО. Основне завдання експозиції полягає в тому, щоб нагадати про необхідність збереження і захисту культурного надбання людства. На цій акції було дано своєрідний старт і Міжнародний виставковий проект почав свою ходу по світу. Виставка побувала у Палаці Націй Відділення ООН у Женеві, в Російському Домі в Берліні, в Палаці Миру в Гаазі, в кращих палацах Аргентини, Чилі, Уругваю, Казахстану, в десятках містах Росії. Про все це учасники конференції дізналися з відео-презентації «Просування по світу Міжнародного проекту «Пакт Реріха. Історія та сучасність», яку підготувала голова Харківського Культур- ного Центру імені М.К. Реріха Тетяна Надточій.
У ході пленар- ного засідання учасники дізналися також про «Актуальность ідей М.К. Реріха, про значення громадських форм культури» (Логінова Марина Юр'євна - директор краєзнавчого музею, м. Перво- майський Харківської області та член Правління Культур- ного Центру імені М.К. Реріха, м. Харків).
А з доповіді співробітника відділу архівів Національного центру народ-ної культури «Музей Івана Гончара», м. Київ - Юлії Валеріївни Патлань присутні дізналися про роль нотаріуса Костянтина Реріха та його сина Миколи в створенні в Санкт-Петербурзі товариства Т.Г. Шевченка, про зв'язки Миколи Реріха і членів його сім'ї з Україною та її культурними діячами. Учасникам також було показано фільми режисера Валерія Шатіна «Письмена» і «Час збирати каміння», що розкривають сторінки життя і творчості Миколи Реріха. З великою увагою та інтересом слухали учасники конференції всі виступи.
Насичену програму пленарного дня змінили роботи секцій. Доклади та виставки, круглі столи та презентації нових видань проходили не тільки в приміщеннях Харківського Художнього музею, а й в культурних і навчальних закладах міста: Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут», у Харківському обласному організаційно-методичному центрі культури, в Академії дизайну і мистецтв, науково-технічній бібліотеці, в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна. Під час роботи конференції в ХХМ працювали виставки:
- «Українське та російське мистецтво XVI - початку XX століть».
- «Слобожанський уклін Кобзареві».
-«Західно-європейське мистецтво».
-«Порцеляна XX ст. Із зібрання Харківського художнього музею».
- Живопис Анатолія Мороза.
А в приміщенні Харківського Культурного Центру імені М.К. Реріха відкрилася унікальна виставка репродукцій М.К. Реріха і фотодокументів під назвою «Мир через Культуру. Спадщина Реріхів та сучасність». Вперше в Харкові експонуються репродукції пророчих картин М. К. Реріха і широко представлена тема «Реріх і Україна». Окремий зал відведено експозиції, що розповідає про історію створення Пакту Реріха і його символу - Прапора Миру. У Культурному Центрі імені М.К. Реріха відбувся також Круглий стіл «Актуальність захисту культури». У його роботі взяли участь діячі науки, культури, освіти, громадські діячі, представники органів самоврядування м.Хар-кова, представник Укра-їнського товариства охорони пам’яток історії та культури (м.Київ) та Всеукраїнської культурно-освітньої асоціації Гуманної Педагогіки (м. Київ), і в онлайн-режимі голова молодіжного об'єднання «У майбутнє через культуру» (м. Хмельницький).
Учасники Круглого столу констатували, що Культура є результатом творчості народу. У народу, націленого до високих ідеалів краси і моральності, творчість носить творчий характер, благотворно впливає на людей. Творча енергія народу, який втратив свої моральні орієнтири, спрямована на руйнування. В даний час стрімке поширення, так званої, «масової культури», позбавленої духовності, особливо згубно впливає на молоде покоління і становить серйозну небезпеку для майбутнього країни та її національного культурного надбання. Тому проблеми збереження культурної спадщини та виховання в культурі стають все більш актуальними і вимагають негайного рішення. Об'єднання здорових сил суспільства перед лицем цієї небезпеки сьогодні вкрай необхідно. Микола Реріх стверджував, що культура є основою існування держави і там, де культура, там «... і правильне рішення найважчих соціальних проблем». Учасники Круглого столу висловили одностайну думку, що ідея відродження та збереження культури повинна стати об'єднуючою народи України, а в перспективі перерости в національну ідею. В останній день конференції відбулася презентація видань про Слобожанському краї, його історію, архітектуру та видатних людей. Копітка дослідницька праця подвижників культури увінчалася двома десятками представлених видань. Дивлячись на натхненні обличчя учасників конференції, на їх палаючі очі, згадалися слова з привітання екс-директора Собору Святого Петра, поетеси з Латвії Маріанни Озоліні:
Подвижники,
опережая время,
Всей жизнью
устремлялись на Восход...
Бесстрашное
Первопроходцев племя!
Их свет духовный
среди нас живёт...
Конференція 2014року завершила свою роботу. Прийнято резолюцію, зроблені фотографії на пам'ять, роз'їхалися учасники, щоб на своїх робочих місцях і у вільний час продовжувати нести свою вахту на терені культури, миру і творчості.
Тетяна Надточій