Із глибоким сумом повідомляємо, що 29 квітня 2022 року закінчила свій земний шлях Людмила Родіонівна Огнєва – автор-упорядник і перекладач усіх томів видання «Антологія Гуманної Педагогіки. Класична педагогічна спадщина України», учитель фізики, в минулому викладач Донецького політехнічного інституту, радіофізик, почесна голова Донецького відділу Союзу українок, активна громадська діячка і справжній Герой Духу, чиє життя є зразком натхненного й самовідданого служіння Україні.


Огнєва Людмила Родіонівна

(12.04.1936 – 29.04.2022)

Народилася Людмила Родіонівна на Вінниччині. Під час Другої світової війни її родина опинилась на Уралі, згодом – на Донбасі. Закінчила фізичний факультет Воронезького університету, де і працювала інженером-конструктором, згодом викладала в політехнічному інституті. У 1966 переїхала в Донецьк, викладала в Донецькому політехнічному, працювала в одному з конструкторських бюро шахтарської столиці, на шахті ім. Лутугіна в Торезі інженером-програмістом.

Прийнявши всім серцем незалежність України, Людмила Родіонівна стала активною громадською діячкою. Була заступником голови обласної організації Народного Руху України, головою обласного відділу Союзу українок, членом Національної спілки журналістів України та Конгресу літераторів України. Авторка понад 150 публіцистичних видань. Лауреат конкурсу «Жінка Донбасу-2007». Заступник головного редактора часопису «Україна козацька». Чимало зусиль докладала до збереження пам’яті й популяризації творчості митців-шістдесятників, чиї імена були пов’язані з Донеччиною. Опрацювала безліч архівних документів і видала кілька книг про вчителя Олексу Тихого, художницю Аллу Горську, статті й дослідження про політв’язнів, зокрема Надію Світличну, Василя Стуса. Експозиції, присвячені цим діячам, були створені Л.О.Огнєвою та однодумцями в донецькому музеї «Смолоскип». Справжнім подвигом є порятунок Людмилою Родіонівною в дев’яності роки мозаїк, створених у Донецьку й Маріуполі групою Алли Горської. Ці скульптурні композиції стали своєрідним «Музеєм під відкритим небом», екскурсії в якому з любов’ю проводила Людмила Родіонівна для всіх охочих – школярів, журналістів, гостей міста.

Майстриня-вишивальниця, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, дослідниця й популяризаторка народної вишивки не лише на Донбасі, Людмила Родіонівна вивчала і відтворювала на полотні зразки вишиванок і рушників видатних українців від Київської Русі до подій Майдану і АТО. Зібрала власноруч відшиту колекцію рушників з орнаментами, властивими для різних регіонів України, експозиції, присвячені шістдесятникам, жінкам-політв’язням, Чорнобильській трагедії. Її виставки «Культурний простір Донеччини. З нами Бог і Україна!», що є результатом кропіткої наукової роботи, демонструвалися в музеї Івана Гончара (Київ), у Львові, багатьох містах Донеччини і всієї України.

У 2018-2022 роках перейнялась ідеєю видати Антологію Гуманної Педагогіки України, що познайомить учителів сучасності з першоджерелами нашої вітчизняної педагогіки, які є вагомим внеском в гуманістичну європейську педагогічну науку і в формування духовного гуманізму як способу пізнання світу. Зусиллями Людмили Родіонівни було укладено й видано 10 томів Антології, присвячених педагогічній спадщині Олекси Тихого, Константини Малицької, Бориса Грінченка, Христини Алчевської, Олександра Духновича, Августина Волошина, Тараса Шевченка, Івана Огієнка, Григорія Ващенка, Миколи Корфа, Василя Верховинця, Василя Сухомлинського, становленню української освіти на Донеччині. З її ініціативи вийшов друком перший випуск Альманаху «Творчі горизонти вчителя» – збірка праць учителів України, що власною педагогічною діяльністю стверджують принципи духовного гуманізму, а також книги «Тернистий шлях української освіти на Донеччині», «Мовою серця».


До 2014 року Людмила Родіонівна жила в Донецьку. Після подій травня 2014-го патріотам України стало небезпечно залишатися там. Зусиллями волонтерів Людмила Родіонівна змогла виїхати в Київ і вивезти частину найціннішого для неї скарбу - книг і вишивок. Найбільше жалкувала не за майном, що залишилося в окупованому місті, а за книгами, вишивками, що залишилися там, за музеєм. Але, навіть у такому поважному віці, ні на мить не припиняла активну діяльність – вивчала першоджерела, писала, вишивала, готувала матеріали для виставок, фотоколажі про український Донбас, публікувала нові книги.

Світла пам’ять про Людмилу Родіонівну Огнєву назавжди житиме в серцях усіх, кому пощастило зустрітися з цією світлою людиною, патріоткою, справжнім Героєм Духу, чиє життя є зразком натхненного й самовідданого служіння Україні.


Дорогие последователи Международного движения Гуманной Педагогики!

Мы, сотрудники, Всеукраинской культурно-образовательной Ассоциации Гуманной Педагогики, ученые, учителя, воспитатели и родители, как и весь украинский народ, живем сейчас в условиях агрессии РФ на Украину. Наша Родина подвергается жестким обстрелам и бомбардировкам со стороны армии РФ под предлогом борьбы с несуществующим национализмом и фашизмом. Гибнут мирные жители, дети, и количество жертв возрастает. Киев, Одесса, Николаев, Харьков, Изюм, Запорожье, Волноваха, Мариуполь и другие города Украины обстреливаются установками Град, крылатыми ракетами, минометами, танками, бомбами и всеми видами стрелкового оружия. Обстреливаются не только военные объекты, как рассказывают вам российские СМИ, а также объекты критической инфраструктуры, школы, больницы, детские сады.

Со многими из Вас, друзья, мы лично знакомы, для нас важнейшими приоритетами являются ценности духовного гуманизма, и никто из нас никогда не пропагандировал фашизм. Мы живем в свободной стране, и наше желание воспитывать детей в духе духовного гуманизма всегда поддерживалось законодательством Украины. Обращаемся к Вам с призывом не поддерживать агрессию России против Украины и не распространять лживой информации об Украине и нашей борьбе по защите родной земли и государственной целостности Украины.

Общие призывы к миру и любви – это очень хорошо, но для нас сейчас важным является защита от военного вторжения на нашу землю, поэтому все мы помогаем своей Родине как можем. Кто-то собирает гуманитарную помощь и помогает беженцам, перечисляет деньги, кто-то плетет маскировочные сетки и сдает кровь, строит блокпосты, идет в территориальную оборону и с оружием в руках защищает территориальную целостность нашей страны, кто-то дает уроки, вселяя веру и спокойствие в детей. Украинцы – мирный народ, но если приходят забрать нашу землю и свободу, мы защищаемся, боремся и побеждаем. Сейчас нам очень тяжело, но дух нашего народа и нашей армии очень высок, поэтому мы выстоим и победим. Помогите нам в этом!

Правление Всеукраинской культурно-образовательной Ассоциации Гуманной Педагогики

04.03.2022 г.

 

Завершилася Друга Всеукраїнська різдвяна педагогічна конференція "Духовні засади освіти як умова здорового самовідтворювання суспільства на грунті свободи та гідності"

Надзвичайно насичена програма була різноманітною: екскурсії, дискусії, симпозіум, цікаві тематичні рубрики, виступи вчителів-практиків. Подія об'єднала вчителів з усіх куточків України, адже тема духовності в українській освіті є актуальною.

Щиро вдячна пані Валентині Матяшук за високий рівень організації такого заходу. Бажаю натхнення, успіхів та збільшення однодумців! Переконана, що саме за гуманною педагогікою майбутнє нашої освіти!

Оксана Кузьменко

Шановні колеги, дорогі друзі!

4-5 грудня 2021 відбудуться у дистанційному режимі XX Ювілейні Міжнародні педагогічні читання з гуманної педагогіки «Як любити дітей».

Ювілейні Читання підбивають підсумок двадцятирічної традиції зустрічей прихильників гуманної педагогіки.

На Читання запрошуються вчителі, вихователі, психологи, студенти, батьки, керівники освітніх установ та представники громадських організацій.

Участь у русі гуманної педагогіки та щорічних Педагогічних читаннях підносить кожного з нас, допомагаючи знайти шлях духовно-морального та професійного вдосконалення.

Під час проведення Читань пропонуємо вам осмислити та обговорити важливі питання сучасності, пов'язані з викликами часу. Нам потрібно спертися на ідеї класиків гуманної педагогіки, філософів, мудреців, поєднуючи їх роздуми з власним досвідом, переосмислити феномен виховання дітей. Вчитатись і вдуматися, прожити серцем звернення до дорослих Ш.О.Амонашвілі: «У кого вже є любов до дітей, до того при наполегливості, прийде і мистецтво їх любити, тобто розуміння того, як їх треба любити».

Передбачається обговорити такі проблеми:

• Любов як стимул перетворення та самовдосконалення людини. Як змінюється характер, мова, спосіб мислення вчителя.

• У яких формах виявляється любов вчителя та учня. Як вона здійснюється на практиці? Як ми виявляємо свою любов до дітей.

• Як Любов відрізнити від самозакоханості.

• Як пов'язане кохання з витонченням стосунків з колегами та учнями.

• Як готувати урок із любов'ю: критерії уроку гуманної педагогіки. Як удосконалювати навчальний матеріал, який буде донесений із любов'ю до учнів.

• Як народжується духовна єдність учня та вчителя. Як учитель, що любить, спілкується з дітьми та їхніми батьками.

Під час Читань неможливо вирішити всі важливі та складні проблеми, які породжуються сучасним світом. Ми пропонуємо сприймати нашу зустріч як важливий урок Життя та головні знахідки, роздуми та висновки використовувати у своїй щоденній практиці. Для спільного пошуку відповідей послугують такі форми роботи: змістовні та насичені виступи, майстер-класи, «Персона в гуманній педагогіці», в яких учасники поділяться своїм досвідом, роздумами та знахідками.