Хто ще з українських письменників переджовтневої доби так саможертовно зрікався втіхи вільної творчості в ім’я громадського обов’язку, як Борис Грінченко? Поет з натхнення, митець, котрий творить, очікуючи «дару з небес» – осяяної, щасливої миті. Ці та подібні характеристики не для нього. І вислів улюбленого письменником Гете «Ich singe, wie ein Vogel singt» («Я співаю, як птах співає») також важко пов’язати з ним.

 

Значимий слід у культурі України залишила родина Алчевських: мати Христина Данилівна – засновниця приватної жіночої недільної школи; її чоловік – промисловець, банкір та меценат; дочка Христина – відома поетеса, перекладачка та педагог; сини Іван – оперний співак, засновник і керівник товариства „Кобзар” у Москві та Григорій – композитор.

Полвека жизни мною посвящены делу обучения и воспитания детей, разных по характеру, по натуре, по поведению, по здоровью, – поэтому часто обращалась к народной мудрости. Спору нет: характер меняется, его можно перевоспитать. А как хорошо было бы не перевоспитывать, а просто сразу хорошо воспитывать человека!